КУШЕЦЬКИЙ: “У великому футболі треба бути більш фізично підготовленим”
Як одному з лідерів чемпіонського СК “Городенка” вдається на дуже високому рівні грати як на паркеті, так і на зеленому полі? А ще декілька епізодів з кар’єри улюбленця вболівальків.
Після перемоги черніївського “Урагану” над долинським “Нафтовиком” у чвертьфіналі кубка області (тоді Кушецький на 20-й хвилині матчу реалізував вирішальне пенальті) й виходу команди з передмістя Івано-Франківська до півфіналу, а ще раніше – до півфіналу обласної Ліги чемпіонів плюс безальтернативне лідерство в другій лізі Прикарпаття, один із уболівальників на чаті в Ютуб резонно відзначив: “Ураган” однозначно вирішив завоювати “золотий” хет-трик”.
Проте сам Ігор має підстави для того, щоб покласти в кишені навіть чотири “золота”, оскільки одна медаль вищої проби в нього вже є. Вона завойована разом із партнерами по СК “Городенка” на тріумфальному для городенківців футзальному фестивалі.
Як йому вдається безперешкодно переходити з паркету на зелене поле і скрізь бути лідером, Ігор Кушецький кілька років тому відкрив свій секрет:
– У великому футболі треба бути більш фізично підготовленим, а у футзалі переважає технічний бік. Кажуть, що не кожен може на рівні грати і на полі, і в залі. Але мені однаково подобаються обидва види спорту, і насправді великої різниці, де грати, для мене немає. Одразу перелаштовуюся після футбольного чемпіонату на футзал. Єдине, можу сказати, що в міні-футболі я більше забиваю, мені тут це легше дається. У великому футболі граю в півзахисті, але й тут забиваю до десятки голів, що для гравця мого амплуа – нормально.
Вперше запримітив Кушецького в одному з матчів на стадіоні “Рух” у складі брошнівських “Карпат”. Невисокий швидкий технар, він був у вирі всіх атак, одразу видно, що нарівні з Володею Боришкевичем цей хлопець здатний робити результат. Тоді саме він своєю “гарматою” з-за меж карного майданчика відкрив рахунок після затяжних атак. Відтак, як лише траплялася оказія, не пропускав жодного матчу за участі брошнівців. Найперше, через Кушецького і Боришкевича.
Відтак пильно стежив, як його непіддатливого просили-ламали різні профі-клуби. Правда, тодішньому муніципальному “Тернополю” на чолі з Василем Івегешем вдалося заманити Ігоря до себе, тож уже в дебюті він одразу відзначився дублем. Проте не довго любувалися голами Кушецького, бо якщо в людини є конкретна серйозна робота, відповідальні обов’язки, то власне футбол виглядає більше на хобі. Утім, надзвичайно професійне.
Пригадую, на першій прес-конференції перед дебютом у ПФЛ франківського “Прикарпаття” задав Володимира Ковалюка єдине запитання: чи пропонувалися поповнити склад відродженої команди обласного центру Ігорю Кушецькому, тренер розчарував присутніх: “Пропонвали. Але, на жаль, безрезультатно”.
А ось Віталію Шевазі вдалося запросити “зіркового” виконавця, як і його колег-майстрів, до нашого містечка. Тож тепер уболівальницька спільнота щиро дякує усім чемпіонам за прославу Городенки.
Якось узимку, коли до Городенки навідувався лише наскоками, повертаючись назад до Франківська, завернули до сусіда в ДЮСШ. Сюди ж приїхали з обласного центру на тренування і гравці СК “Городенка”, котрі готувалися до вирішальних матчів у групі. Вітаючись, зізнався: “А про Кушецького писав, певне, найбільше”. “Та про нього не писав лише лінивий”, – пожартував Роман Москалик.
Шо правда, то правда. І можна не сумніватися, що про Кушецького ще далеченько не все написано і сказано.
Михайло ПРИЙМАК, h-sport.if.ua
